Mybrary.ru

Михаил Циба - Акванавти, або Золота жила (на украинском языке)

Тут можно читать бесплатно Михаил Циба - Акванавти, або Золота жила (на украинском языке). Жанр: Прочая детская литература издательство неизвестно, год 2004. Так же Вы можете читать полную версию (весь текст) онлайн без регистрации и SMS на сайте mybrary.ru (mybrary) или прочесть краткое содержание, предисловие (аннотацию), описание и ознакомиться с отзывами (комментариями) о произведении.
Название:
Акванавти, або Золота жила (на украинском языке)
Издательство:
неизвестно
ISBN:
нет данных
Год:
неизвестен
Дата добавления:
19 февраль 2019
Количество просмотров:
13
Читать онлайн
Михаил Циба - Акванавти, або Золота жила (на украинском языке)

Михаил Циба - Акванавти, або Золота жила (на украинском языке) краткое содержание

Михаил Циба - Акванавти, або Золота жила (на украинском языке) - описание и краткое содержание, автор Михаил Циба, читайте бесплатно онлайн на сайте электронной библиотеки Mybrary.Ru

Акванавти, або Золота жила (на украинском языке) читать онлайн бесплатно

Акванавти, або Золота жила (на украинском языке) - читать книгу онлайн бесплатно, автор Михаил Циба
Назад 1 ... 9 10 11 12 13 14 Вперед

З машини тим часом виходили солiднi дядьки у бiлих сорочках i в формi. Перед вiв кремезний здоровань у легенькому з м'якої соломки брилi, й задля чогось з ключами на пальцi. Простягнувши руку найстаршому серед юнацької компанiї у дворi, промовив втомлено i вальяжно, нiби робив послугу:

- Комаровський, Iлля Аврамович, фiнiнспектор Облфiнвiддiлу.

- Даруйте, не можу, - показав мокрi в муляцi руки Микита.

Простягнена рука зависла у повiтрi. Та це не збило з пантелику iнспектора, вiн став новеньким сандалетом на мокрий сейф, що лежав посеред двору в невеликiй калюжцi, й мовив на публiку, утворену з приїжджих i дачникiв:

- Виходить, що не всi плiтки пустопорожнi? Як-то кажуть, на голому мiсцi нiчого не буває. Якщо вже люди гомонять, то щось там є! I як ви собi думали дiяти далi? - допитував Микиту Єгоровича фiнiнспектор, а все його оточення чекало розв'язки.

- Ми ще не замислювалися щодо цього.

- А замислитись треба було! - заговорив службовим тоном мiлiцiонер, батько Iрини i Каринки. - Треба погрузити вещ на лафет i повезти в мiсто. Там буде створено комiсiю...

- Спасибi за пiдказку, тiльки, менi здається, ми обiйдемося i без мiлiцiї. Тут хулiганiв нема, нiхто порядку не нарушує. I взагалi вас сюди не запрошували! - ледь стримував себе Микита Єгорович, оскiльки не чекав такого повороту справи. Передчуття йому пiдказувало, що воювати з цими дядьками складно. На їхньому боцi закони i всiлякi iнструкцiї, а як їх повернути собi на користь, вони знають. Дивувало й те, як швидко вони пронюхали. Кажуть, земля слухом повниться, але почути можна лише кимсь промовлене...

- Можете не сумнiватись. Ми вже в такому дiлi перевiренi. Он той сейф знайшли i здали. I зараз ми думали подивитися, що в ньому. При свiдках, звичайно, i здати куди слiд, - мовив Микита Єгорович.

- Так ми i є "куди слiд", - пiдказав Кемеровський i засмiявся. - Чи показати документи? Товариш Золотушний, ви готовi? - запитав вiн, не повертаючи голови.

З-за його спини вийшов невеличкий, гостроносий в окулярах сивенький чоловiк з облупленою металевою скринькою. Опустив її на траву i, поправивши окуляри, став оглядати сейф. Задля чогось обiйшов навколо нього й опустився навпочiпки бiля замка. Щось слухав, нюхав, заглядав у отвiр, прочистивши його цвяхом. Тодi розкрив скриньку й дiстав ручну дрель. Просвердлив дiрку у замку неподалiк вiд отвору для ключа, встромив туди швайку з загнутим кiнцем. Щось клацнуло. Тодi вiн дiстав "фомку", пiдважив дверцята. Ще одне зусилля, i вiн вiдкрив їх, поставив вертикально. Далi не пускала чи то iржа, чи, може, вони взагалi не вiдкидалися до кiнця.

Не змовляючись, гостi кинулися до сейфа. Першим нахилився фiнiнспектор. Витяг пачку грошей, переперезаний банкiвськими стрiчками.

Сейф щiльно був набитий червоними тридцятками. Фiнансист висмикнув по купюрi й роздав тим, хто його оточував, промовляючи:

- Якi грошi були колись! А зараз нiкому не потрiбнi папiрцi. Виходить, що цього разу ви, як-то кажуть, дали маху! Хоча... - i почав викидати грошi на траву. Вiн не помилився, пiд грошима були невеличкi плескатi коробочки темного кольору. Взяв одну з них i пiдняв кришку. На чорному оксамитi лежав блискучий ланцюжок i медальйон. Двома пальцями пiдняв ланцюжок i мовив зi знанням справи:

- На сучаснi грошi - це бiля трьох тисяч!

- Невже? - здивувався мiлiцiонер.

- По-перше, саме золото дещо коштує, а по-друге, тут же камiнчик... ви бачите, як виграє синiм, а сам нiбито бiлий, прозорий. Дiамант чистої води! Так, товаришi члени комiсiї, - звернувся Комаровський до тих, що з ним приїхали. - Влаштовуйтесь, хто як може. Ось тут при свiдках будемо складати акта. Стiльчик знайдеться?

Володя метнувся до сарайчика i принiс табуретку.

- Прошу, - сказав фiнiнспектор, всадовлюючи на табурет молодика з папкою, свого пiдлеглого. - Iван Iллiч, принеси сюди саквояж. Ми ж не повеземо у мiсто з сейфом. Складемо туди...

А коли закiнчили складати акта й переписувати все, що було в сейфi, Микита Єгорович, нiби мiж iншим запитав:

- I скiльки це в цiлому? Я маю на увазi грошi? На яку суму тут?

- Я вам не можу сказати точно, - почав було iнспектор, та його якось сердито перебив Микита Єгорович.

- Приблизно!

- Ну, якщо приблизно, - тягнув слова iнспектор. - Виходить сума, заради якої варто було якщо не висушити озеро, то обмацати все дно... Точнiше буде вiдомо потiм. А нащо вам знати?

- Привiт! - вигукнув Микита Єгорович. - Як це нащо? Ми пiвлiта бовталися у водi, шукали все це. Знайшли, здаємо державi, а в нас питають "нащо?" Ви киньте такi собi жарти! Ми маємо право на проценти вiд знайденого.

- Але ж ви не здаєте, ми забираємо...

- Хто вас сюди запрошував? - вже почав нервувати Микита Єгорович. - Ми не злодiї якiсь, ми перший сейф здали i другий повезли б. I розкрили б при людях! Нащо ж ви з рук вириваєте? Та й не в мене, а ось у дiтей...

- Це ви правильно пiдмiтили. Процент вам справдi якийсь належить, але його доведеться здати в дитячий фонд. Так тепер заведено. Ви знаєте, що є такий фонд?

- Менi знати не обов'язково! Ось у них питайте? Шановнi хлоп'ята, ви знаєте, що у нас у державi є дитячий фонд? Ви якось на собi його дiяльнiсть вiдчули?

Хлопцi переглянулися, знизали плечима.

- Так ось, нiкуди ми здавати нiчого не будемо. У нас свiй дитячий фонд. Чи оце не дiти? А тi, хто у фондi, мусили б мати сором i не вiдбирати в дiтей пiд маркою фонду!..

- Як це не вiдбирати? - обурився гiсть.

- А так! Он у Донецьку школярi знайшли скарб. Так його подiлили мiж державою i дитячим фондом. А дiти залишилися, як-то кажуть, з носом! Той, що випрошує милостиню - старець, а той, хто вiднiмає її, називається бандитом! Дiти не знають, куди пiшли тi коштовностi. Може, на зарплату та на премiї дорослим дядям, якi органiзували фонд, щоб мати собi тепле мiсце. Зараз вже стiльки розвелося тих фондiв, що волосся на головi не вистачить!.. Ми на таке не пiдемо! Це наш колектив. Ми проголосуємо i результат вам скажемо. Ми не будемо купувати на цi грошi джинси, хоча декому з нас вони б не завадили. Ми збираємо кошти на будiвництво батискафа! Ось для чого iснує наш фонд. Ось для цього ми працюємо, заробляємо грошi i приносимо користь людям.

- Розберемось, - буркнув фiнiнспектор, застiбаючи саквояж.

- Копiю акта залиште, будь ласка! - мовив Микита Єгорович i пiдморгнув Боцману. - А то я вас знаю! Прошу! - передав папiр Володi i мовив у спину iнспектору: - Хоча б подякували нам за клопiт!

Машини, розвертаючись, смикалися взад-вперед. Вибравшись на шлях, набирали швидкiсть.

Микита Єгорович мовив услiд:

- Кесарю Кесареве!..

Назад 1 ... 9 10 11 12 13 14 Вперед

Михаил Циба читать все книги автора по порядку

Михаил Циба - все книги автора в одном месте читать по порядку полные версии на сайте онлайн библиотеки Mybrary.Ru.


Акванавти, або Золота жила (на украинском языке) отзывы

Отзывы читателей о книге Акванавти, або Золота жила (на украинском языке), автор: Михаил Циба. Читайте комментарии и мнения людей о произведении.

Прокомментировать
Подтвердите что вы не робот:*
Подтвердите что вы не робот:*
Все материалы на сайте размещаются его пользователями.
Администратор сайта не несёт ответственности за действия пользователей сайта..
Вы можете направить вашу жалобу на почту my.brary@yandex.ru или заполнить форму обратной связи.